Наші герої

Моліться, люди України, за тих, хто на передовій!
Моліться за чужого сина, щоб вас колись потішив свій!
Ті хлопці нам не є чужими, бо нашу волю бережуть.
Вони не знають, чи живими до матерів колись прийдуть...    Майя Федоренко 

Так наші українські дівчата проводжають своїх коханих на війну

 Їх справді  можна   назвати  героями, бо так   хочеться, щоб  це звання  присвоювалось  не  посмертно, а так, при  житті. Вони  захищають свою  землю, бо   ніхто, крім них.  І це  не  просто  слова,  це війна, вибухи, смерть. За   них  лишається тільки   молитися  щодень, і  благати у  Бога  миру –  для  України, для  людей, для тих, кому  ще  треба  жити.