Тореадор української дитячої літератури

30 січня народився Всеволод Зіновійович Нестайко - найпопулярніший український дитячий письменник, класик сучасної української дитячої літератури, на книгах якого виросло кілька поколінь читачів. Його твори, повні щирості і мудрості, можна відкривати для себе на будь-якому етапі життя. У них розповідається про найважливіше, що вважається головним у всі часи - дружбу, любові, справедливості і добра.
За 55 років літературної діяльності письменник видав близько сорока книг, оповідань, казок, повістей і п'єс. Пропонуємо цікаві факти з життя Всеволода Зіновійовича. 

      За сімейною легендою, мама народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка. Вона розповідала: «Акушер, старий єврей, сказав:« Мадам! У вас, здається, з'явився письменник! ».

Під час Першої світової війни майбутні батьки Нестайко опинилися по різні боки фронту. Батько - колишній «січовій стрілець» (пізніше - боєць Української Повстанської армії), мати - викладач російської словесності і сестра милосердя в Російської Імператорської армії. У 1933 р батька репресували органи НКВС. Рятуючись від голодомору, мама з сином переїхала до Києва, де жила сестра. У столиці разом з матір'ю майбутній письменник пережив фашистську окупацію.

Рідною мовою в сім'ї була російська. Однак мати віддала Всеволода вчитися в українську школу, «щоб знав мову свого тата».

Юний Всеволод зразковою поведінкою не відрізнявся - так само, як і герої його майбутніх повістей. Сам себе в шкільні роки автор називав «жевжікуватім», дуже непосидючим, любителем всіляких «приколів». Бувало, що і вчителі сміялися над його жартами, а часом виставляли за двері. А в старших класах навіть виганяли зі школи, проте йому вдавалося самому вирішувати свої справи з директором так, що мати про тих казуси і не знала.

Книгами Нестайко захоплювався ще з перших класів. Письменник пам'ятав перший художній твір, над яким він пролив свої дитячі сльози. Це була розповідь А.П. Чехова «Ванька Жуков», який йому, чотирирічному, прочитала матір. Любов до творчості Антона Павловича, як зазначає сам письменник, «вірність його ідеалам людяності, порядності та відповідальності» збереглися у нього на все життя. Навіть перший гонорар він витратив на бюст Чехова.
Перше оповідання Нестайко написав у 8-річному віці. У ньому йшлося про відважного мисливця, який полював на бенгальського тигра в Африці. У мисливця «ноги були волохаті, як у всіх чоловіків». Мати юного письменника ця розповідь дуже розвеселив.

Всеволод Зіновійович говорив, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна, тому й став він дитячим письменником, щоб у творах повертатися в дитинство, догратися, досмеяться. Вдавалося це письменнику настільки добре, що жоден читач не може залишитися байдужим до його історіям, а його твори користуються популярністю і в інших країнах.

Першу казку письменника «В Країні Сонячних Зайчиків» видали в 1959 р Книга відразу ж стала дуже популярною і була переведена на кілька мов світу.

У своїй творчості Нестайко намагався уникати політики. Незважаючи на це, він написав два оповідання про Леніна. Але, після того, як дізнався, що Ленін застосовував репресії проти священнослужителів, назавжди перестав згадувати його ім'я в своїй творчості.

Згідно соц.опрос, проведеними в 1990-1992 рр. Державною бібліотекою для дітей та Міністерством культури України, Нестайко - лідер читацького інтересу. Його твори включені до шкільної програми і переведені на двадцять мов світу, у тому числі на російську, англійську, німецьку, французьку, іспанську.

За книгами Всеволода Нестайка знімалися фільми, що завоювали міжнародні нагороди. Письменник - лауреат численних літературних премій. А в 1979 році трилогія «Тореадори з Васюківки» Міжнародною Радою з дитячої та юнацької літератури була внесена до Особливого почесний список ім. Андерсена як один з найбільш видатних творів світової літератури для дітей.