Лірика душі Павла Тичини

 27 січня 2016 р виповнюється 125 років від дня народження відомого українського поета, перекладача і громадського діяча Павла Григоровича Тичини. Його називали «князем української поезії», бардом Української Народної Республіки. Сучасники порівнювали його з еолової арфою і зі скрипкою Страдіварі. Академік С.А. Єфремов відгукувався про нього так: «Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа».  Поет змусив звучати українське слово по-новому, відкривши в ньому неповторне звучання і магію звуку. Його поезія наповнена музикою, любов'ю до країни, до всього живого на землі.

Україно моя, моя люба Вкраїно,
Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? —
Чи про те розкажу, як тебе я люблю,
А чи піснею горе твоє я присплю,
Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, —-
Чим тебе заспокою я — бідна людина,
Скажи, моя люба Вкраїно,
Вкраїно моя!